40003, Ukraine
Sumy, Kharkivska st., p/o 12
Commercial service
+38 (0542) 67-42-14


І день без вас не такий світлий, Період важких рішень

3 вересня 2019 року минає 5 років, як Сергій КУЦЕНКО та Руслан АНДРА поклали власне життя на алтар свободи та незалежності України.

Незалежність…Зда­валося б, звичайне сло­во, але скільки за ним історії. Заради неї своє життя віддали тисячі українців,сміливо бо­ролися за її здобуття, і сьогодні із козацькою міццю й гордістю відстоюють її. Кому, як не хімікам, це відомо.

3 вересня мине 5 років, як у зоні АТО, за­хищаючи незалежність та цілісність Украї­ни, загинули Сергій Вікторович КУЦЕНКО та Руслан Романович АНДРА. Сергій КУЦЕНКО працював газоелектрозварником у ОЦДТ, Рус­лан АНДРА слюсарем у ЦГС. Про цих щирих, сміливих, віданних хлопців і сьогодні пам’я­тають колеги-хіміки. Вони знову й знову вис­ловлюють свої співчуття й щиру шану рідним Сергія та Руслана.

Хлопці загинули під час обстрілу реактивною системою залпового вогню «Смерч». Унаслідок вибуху ангар з технікою загорівся, бліндаж, де знаходилися українські бійці, було засипа­но. Імена цих героїв навічно закарбувалися в наших серцях та в історії держави як справж­ніх героїв, патріотів, які віддали життя заради світлого майбутнього нашої неньки України.

Дякуємо хлопцям за можливість жити сьо­годні! Ви назавжди з нами, наші Герої! Усім, хто пам’ятає наших світлих воїнів, прохан­ня пом’янути їх добрим словом і тихою мо­литвою!

Період важких рішень

Денді, Cola, жувальна гумка, джинси і маса інших новинок…Їх принесли із собою шалені 90-ті.

Нарешті для радянської людини відкрився світ, а разом із ним – його проблеми. Разом зі свободою в країну прийшли криза, масові дефолти, рекет, бідність. Важкі часи настали й для нашого підприємства – нестача сировини, енергетики, транспортні проблеми, інфляція. У місті почали закриватися великі підприємства, але «Хімпром» з останніх сил тримався. Як це все витримати і подолати? Зрозуміти важко.

У 1995 році змінилося і керівництво заводу. Розв’язувати тугий вузол проблем, які утворилися на заводі довелося його новому генеральному директору Євгену Васильовичу ЛАПІНУ. Перспектива розвитку заводу була не зрозуміла, та й взагалі зробити якийсь прогноз щодо майбутнього було важко. Та все ж досвід Євгена Васильовича, його новаторські рішення,як керівника, плюс віра хіміків у своє підприємство допомогли знайти вихід із тодішньої ситуації.

У листопаді 1996 року ВО «Хімпром» стає ВАТ «Сумихімпром» і залишається у володінні держави. Новий статус надав захисту

від можливих приватизацій та продажів за безцінь, які в той час були дуже популярними. На початку 1997 року з ініціативи Євгена ЛАПІНА проводиться реструктуризація підприємства.

Спочатку створюється 4 дочірні та 10 госпрозрахункових підрозділів. Реорганізована була фінансово-економічна служба. У 1998 році продовжується робота по вдосконаленню структури правління підприємства. При голові правління була створена маркетингова служба. Для втілення системи забезпечення якості продукції відповідної світовим ринкам впроваджено відділ сертифікації та стандартизації. Усі виконані завдання зробило підприємство конкурентоспроможним і дало можливість вижити у складних умовах існування.

Серйозні проблеми назріли з сировиною, адже російські виробники встановлювали «золоті» ціни, на яку в «Сумихімпром» не вистачало коштів. Та все, що не вбиває нас, робить сильнішими. Проблема із постачання сировини стимулювала хіміків шукати нові шляхи у виробництві. Саме в цей період «Сумихімпром» виходить на північноафриканський ринок фосфоритів, звівши нанівець монополію російських поставників. Це був революційний прорив, який не змусив довго чекати на результати. Мінеральні добрива, вироблені на основі північноафриканських фосфоритів, дали гарну врожайність. Українські аграрії значно випередили своїх сусідів.

Із здобуттям Незалежності наше підприємство не втрачало можливості співпрацювати та навчатися в іноземних партнерів, адже їхній хімічний прогрес просто вражав. Західна хімічна промисловість крокувала набагато вперед. Це були і нові потужності, нові технології і звичайно, технічна досконалість. У першому півріччі 1996 року обсяг виробленої продукції ВАТ «Сумихімпром» збільшився в 1,7 рази, а рік хіміки завершили, збільшивши показники виробленої продукції на 26%.

У 1997-1998 році на базі «Сумихімпрому» реалізовується пілотний для хімічної галузі України проект з енергозбере­ження у рамках програми Tacis, розроблений

Європейським союзом для країн СНД. Дворіч­на робота фахівців підприємства з експертами європейських компаній дозволила виявити значні резерви економічного використання енергоносіїв, матеріальних ресурсів і сирови­ни, при цьому знизивши собівартість продук­ції. Плюс до того європейці почали рахуватися із сумчанами, як із рівними в підходах до енер­госпоживання. Імідж підприємства зростав не тільки в Україні, а й далеко за її межами.

Незважаючи на надзвичайно складні умови існування, «Сумихімпром» намагалося вистояти в цій кризовій боротьбі. У цей час підприємству приходить допомога від дочірніх підприємств. Наприклад від такого як «Хіммашсервіс», яке стає своєрідним «міні машинобудівним заводом» у структурі хімічного гіганта, задовольняючи потреби у різноманітній продукції не лише усіх цехів підприємства, а й замовників з області та України.

У постійній боротьбі за існування «Сумихімпрому» вдалося не тільки вистояти, а ще й отримати статус базового підприємства з виробництва фосфорних мінеральних добрив. Протягом другої половини 90х підприємство щороку нарощувало обсяги, удосконалювало технологію виробництва, виробляло нові марки продукції. Ми прямували в нову еру, сподіваючись, що двохтисячні принесуть нам позитивні зміни!