40003, Ukraine
Sumy, Kharkivska str., p/o 12
Commercial service
+38 (0542) 67-42-14


Півстолітня історія СКЦ-4

15 січня 1971 року – дата, що увійшла в історію колективу сумських хіміків. Закінчено пуско-нала­годжувальні роботи на сірчанокислотному комплексі й вироблено першу кислоту. Ми підготували ювілейний репортаж про історичні трансформації ключового виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ».

З чого все починалося…

Згідно нормативів на будівництво такого масштабного виробничого комплексу відводилося 33 міся­ці. Будівельники тресту «Сумхімбуд» впоралися з поставленим завданням за рекордні майже 24 місяці. Спогади начальника комбінату «Сумпромбуд» Ю.О. ЄФІМЦЕВА

– Менш, ніж за два роки треба було освоїти 15 мільйонів карбованців. Виконано 100 тисяч кубоме­трів земляних робіт, вкладено понад 20 тисяч кубометрів монолітного і збірного бетону, змонтовано 7 тисяч кубометрів збірних залізобетонних та 7,5 тисяч тонн металевих конструкцій, установлено тисячі тонн обладнання, десятки кілометрів трубопроводів. Здати об’єкт в рекордні строки вдало­ся завдяки дієвому плануванню та прогресивним методам контролю. Важливу роль відіграв сітьовий графік, який дисциплінував, а головне – звичайно ж, люди, відмінні кадри робітників та спеціалістів. Так, наприклад напередодні пуску бригадир СУ-14 доповів: «Здав вісім тисяч стиків трубопроводів – і жодної течі». І ось від такого відповідального підходу на роботі на кожній виробничій ділянці і залежав успішний спільний фінальний результат.

Проектна потужність новозбудованого цеху становила 300 тис. тон сірчаної кислоти на рік. За си­ровину слугував колчедан сірчаний. Через деякий час цех реконструювали та перевели на іншу сировинну базу – комову сірку. Останні понад 30 років у виробництві застосовується рідка сірка, яка продемонструвала найоптимальніші показники у технологічному процесі.

Стратегічні реконструкції

З моменту пуску цеху виробнични­ки аналізували та удосконалювали технологію, проводили сотні дослідів, спрямованих на покращення якості продукції та збільшення виробни­чих потужностей. Через кілька років після введення в дію сірчанокислот­ного виробництва, ухвалено рішення створити дві технологічні системи, потужністю кожна по 180 тис.тон/ рік. В такому навантаженні цехи пра­цювали до 1995 року, після чого одну систему законсервували.

У 1988 році відбулася реконструкція пічного відділення. Відбулася заміна котлів, що працювали на ко­мовій сірці, на котлопічні агрегати, які й зараз в дії. Також проведено реконструкцію установки з уловлю­вання хвостових газів для покращення екологічного аспекту виробничого процесу.

У 2006 році проведена реконструкція контактно-компресорного відділення з повною заміною техноло­гічних схем, що дало змогу збільшити обсяги виробництва сірчаної кислоти і довести потужність цеху до показника понад 200 тис.тон /рік.

Упродовж піввікової епохи цеху систематично проводилися капітальні ремонти з заміною основно­го устаткування – башти, збірники, котлопічні агрегати, бризкоуловлювачі тощо.

З 2006-2007 років почали застосовувати насоси MUNSCH на промивному відділенні та кисло­топроводи з поліпропілену й броньовані фтор­пластом, що дозволило цеху працювати стабільно, без вимушених зупинок на ремонт. Раніше, як на­соси так і чугунні кислотопроводи з фланцевими з’єднаннями вимагали частої заміни в умовах ек­сплуатації в специфічному хімічному середовищі.

Керівники цеху за 50-річну історію:

1971-1974 рр. – Анатолій Михайлович ФАДЄЄВ

1974-1978 рр. – Володимир Григорович МАРТИНЕНКО

1978-1996 рр. – Віталій Олександрович ФЕДОСЕНКО

Заслужений працівник промисловості України (1995р.)

1996 -2008 рр. – Сергій Вікторович ГЛІНКІН

Заслужений працівник промисловості України (2004р.)

2008р.-донині – Петро Миколайович ЗАБАРА

Цінний подарунок УСПП (2010 р.),

Подяка Кабінету Міністрів України (2017р),

Знак Пошани «За заслуги перед хімічною галуззю» (2019р).

Виробничі обсяги

Сірчанокислотне виробництво пережило кіль­ка етапів об’єднання цехів і відокремлення. У 2008 році ОЦСК-1 розділився на СКЦ-5 та СКЦ- 4. За піввікову історію цеху вироблено понад 15 млн.тон сірчаної кислоти для внутрішнього ко­ристування та продажу. А за останні 12,5 років самостійного функціонування СКЦ-4 випустив 2,2 млн. тон продукції. В середньому виробни­ча завантаженість цеху становить 170 тис.тон/ рік. Найпродуктивніше СКЦ-4 працював у 2011 році – вироблено 208 тис.тон продукції, а у 2019 р. дещо менше – 200 тис.тон. Найбільш невдалим для СКЦ-4 був 2016 рік, коли темп виробництва впав до 118 тис.тон/рік.

Сподіваємося, цьогоріч показник інтенсив­ності праці теж здійметься до рекордних позначок.

Сила колективу

Від компетентності персона­лу, атмосфери в колективі зале­жить багато – вміння ефективно взаємодіяти, підтримувати одне одного, спрямовувати спільні зусилля на технологічні удоско­налення. За час існування сір­чанокислотного виробництва вдалося реалізувати десятки ра­ціоналізаторських пропозицій працівників цеху, що сприяло покращенню якості продукції, економічному ефекту і т.п.

Нині у цеху працює 123 чоловіки, 32 зі стажем роботи до 5 років. Реш­та працівників трудяться в СКЦ-4 більше 10, 20, а деякі і понад 30 років.

Багато й сімейних історій у сірчанокислотному виробництві. Так, у цеху працюють родинами – чоловік та дружина, мати й донька чи син. Ось неповний перелік «сірчанокислотних династій»: подружжя Віталій СТЕЦЕНКО та Людмила ЗАЙЦЕВА (майстер з ремонту та апаратник), їх син Максим ЗАЙЦЕВ (слюсар-ремонтник), Юрій та Валентина ЛИСЕНКИ (апаратники СКЦ-4 і СКЦ-5) та їх син Денис (слюсар КВПіА), Людмила БЄЛІКОВА та її донька Яна ДОВГОПОЛОВА (апаратники), Олександр ПО­СКРИПКО і його син Євген (апаратник й електромонтер), Катерина РОМАНЮК (машиніст насосних установок), її син Валерій (заступник начальника) та його дружина Віталіна (табельник СКЦ-5), Тетяна РЕШЕТНИК та її син Богдан (апа­ратники), Світлана САЄНКО (машиніст насосних установок) та її син Богдан ФЕСЕНКО (апаратник), Олександр та Юлія ЗИМІНИ (апаратники).

У колективі СКЦ-4 дванадцять працівників носять звання «Заслужений ветеран праці ПАТ «Сумихімпром» і 23 – «Ве­теран праці ПАТ «Сумихімпром». Серед нагороджених дер­жавними відзнаками: слюсар-ремонтник Олександр МЕША (Грамота Верховної Ради України), апаратник Віктор ТКА­ЧЕНКО (Знак Пошани «За заслуги перед хімічною галуззю»), заступник начальника цеху Василь СИМОНЕНКО (Грамота­Верховної Ради України).

Адміністрація, профспілковий колектив та колеги по підприємству вітають колектив СКЦ -4 і бажають невпинного руху вперед, ще­дрих виробничих досягнень і натхненних пер­спектив. Нехай надійними супутниками завжди будуть мир, міцне здоров’я, оптимізм, взаємо­розуміння та добробут!

Робоча нарада начальника СКЦ №4 Петра ЗАБАРИ та його заступників Валерія РОМАНЮКА і Василя СИМОНЕНКА

 

Зміна «В» на чолі з майстром зміни Ігорем ПРОСЯНИКОМ

стала до роботи у знаковий день – 15 січня та відкрила 51-у сторінку літопису виробництва СКЦ №4