40003, Ukraine
Sumy, Kharkivska st., p/o 12
Commercial service
+38 (0542) 67-42-14


Початок великого шляху

У цьому, 2019 році ПАТ «Сумихімпром» святкує свій ювілей. Ми хочемо розповісти вам історію про те, як маленький суперфосфатний завод виріс у передовий хімічний гігант. За 65 років «Сумихім­пром» пройшов нелегкий шлях становлення, його історія багата на різні яскраві моменти й події. Він відіграв важливу роль у розвитку економіки країни, розбудови міста й у всіх інших провідних сферах.

Наша історія розпочалася у 1946 році, коли ра­дянська влада прийняла рішення про будівництво в Україні нового українського заводу з виробництва суперфосфату. 4 вересня 1947 року на виконкомі Сумської обласної ради було вирішено обрати міс­це, на якому через кілька років має вирости май­бутній хімічний гігант. Під будівництво заводу було взято 98 гектарів землі у колгоспу «Індустрія» і 50 гектарів землі у колгоспу «Комунар» – для житлово­го будівництва.

У 1949 році на сотнях гектарах землі розпочи­нається зведення перших об’єктів заводу, роботу над якими очолив Леонід Омел’янович ПОДВОР­ЧАНСЬКИЙ – керуючий трестом «Сумихімбуд». Директором цього об’єкту був призначений Мико­ла Петрович НЕХОРОШЕВ. Роботи з будівництва проходили доволі важко. Відчувалася відсутність кваліфікованих кадрів. Протягом 1951 року трест «Сумхімбуд» завершив будівництво кількох об’єк­тів, які дозволили створити базу для початку зве­дення основних виробничих цехів.

Усе починається з малого! Важливу роль у роз­будові підприємства відіграли допоміжні цехи й підрозділи. Залізничний цех став першим побудо­ваним і введеним в експлуатацію цехом заводу. Та це й не дивно, адже він відіграв важливу роль у за­безпеченні новобудови технікою, будматеріалами, технологічним обладнанням. У 1952 році викону­ючим обов’язки начальника цеху був призначений Євген МІРОШНИЧЕНКО.

6 червня 1953 року, коли конструкція майбутньо­го заводу вже вимальовувалася, Союзне Міністер­ство повернулося до хімічного питання. Настав час думати про виробництво, а не будівництво. Було прийнято рішення призначити директором Сум­ського суперфосфатного заводу Павла Івановича ГОРБИКА, який мав багатий спектр досвіду роботи у хімічній галузі. Талановитий керівник визначив для себе 2 головні задачі: зібрати команду професіо­налів і направити всі сили на будування основного об’єкта підприємства – сірчанокислотного цеху №1. Щодо команди то тут він зібрав найталановитіших і найрозумніших хіміків країни, яких знав особисто вже давно. Команда керівників працювала злагод­жено, як швейцарський годинник. Петро Федоро­вич ПОЛІЩУК – заступник директора з виробни­цтва, Михайло Сергійович ШЕВЧУК – заступник директора з комерційних питань, Марк Юхимович ГІЛЛЕР – головний інженер, Борис Семенович РА­БІНОВИЧ – перший начальник сірчанокислотного цеху,а окрасою суворого чоловічого колективу ста­ла Зоя Захарівна ПРИЩЕПА –технорук.

Не вирішеним залишалося друге питання – від­криття СКЦ-1. Після того, як відкрили залізнич­ний цех, усі зрозуміли роль і цінність допоміжних цехів. Наскільки вони прискорюють й полегшують будівельні роботи. Для своєчасної і якісної під­готовки обладнання та здачу його в монтаж було прийнято рішення в короткі строки збудувати й здати в експлуатацію ремонтно-

механічний цех.

І уже 30 березня 1954 року РМЦ запрацював на повну силу. У новому цеху розмістилися ремонт­но-механічні служби, електрослужби, служба во­дотеплопостачання. Його першим начальником був Дем’ян Григорович БАРИЛЬНИК. Для пуску за­воду катастрофічно не вистачало електроенергії. Будівництво ТЕЦ Сумського машинобудівного заводу, від якого планувалося здійснювати енер­гоживлення, затягувалося, а потужності Сумсь­кого регенератного заводу бракувало. У жовтні 1954 року за ініціативою Павла Івановича ГОРБИ­КА, уряд відправляє на Суми енергопотяг №114 Б-4000, потужністю в 4 тисячі кіловат.

Обладнання енергопоїзда розміщувалося в 11 вагонах. Начальником енергопоїзда був Анатолій Михайлович ЕСКІЗАРСЬКИЙ. У той же час Мінхімпром ініціювало прискорення будівництва високовольтної лінії зі Зміївки до Сум. У липні 1957 року енергопоїзд виведено з експлуатації.

Перші кроки ПАТ «Сумихімпром» були надзвичайно важкими. Але розум керівників, відданість працівників, жага до

відкриття нового допомогли подолати всі негаразди.

Кожен тиждень розпочинається з понеділка. Життя нашого заводу також почалося в цей нелегкий день. Технічне серце хімічного гіганту «Сумихімпром» уперше забилося 13 грудня 1954 року. Як саме відбувався пуск заводу, хто брав участь і де проходила ця знаменна подія, ви дізнаєтеся у наступному номері.

1949 рік. Місце будівництва Сумського

суперфосфатного заводу

1953 рік.

Металева конструкція майбутнього СКЦ-1

Павло Іванович ГОРБИК – директор підприємства

з 1954 по 1969 рік