40003, Украина
г. Сумы, ул. Харьковская, п/о 12
Коммерческая служба
+38 (0542) 67-42-14


КЛЮЧОВІ ТЕНДЕНЦІЇ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ

Заступник директора комерційного-начальник відділу реалізації Валерій СЛАТВИЦЬКИЙ під час виступу на очній оперативній нараді доповів, що у 2016 році реалізовано 286 тис. тонн продукції підприємства. Експортна частка склала 40%, на вітчизняному ринку продано 60% продукції.

Більш розлога інформація окремо по товарним групам.

Ринок мінеральних добрив порівняно з минулим роком не зазнав докорінних змін. Зберігалася тенденція зниження цін на сільгоспкультури, що негативно відобразилося й на ціновій політиці мінеральних добрив. В середньому за рік ціни на міндобрива впали на 30%. Внутрішній ринок добрив продовжує потерпати від перенасичення імпортним продуктом, який перекриває шляхи реалізації вітчизняним товаровиробникам. За даними Держстату, у 2016 р. імпорт NP та NPK в Україну склав 1,9 млн. тонн, 1,4 млн. тонн з яких завезено з Росії.

Упродовж минулого року ПАТ «Сумихімпром» при виробництві добрив  був змушений працювати за давальницькою схемою.  Після введених у 2015 році новацій Нацбанку, пряма закупівля імпортної сировини стала практично неможливою. Тому замовник добрив постачає на підприємство сировину, а ми її переробляємо в добрива, отримуючи оплату за надану послугу. У 2016р. вироблено й відвантажено 160 тис. тонн добрив (2015 рік – 212 тис. тонн). Здебільшого продукція продавалася на внутрішній ринок – 90% (145,5 тис.тонн).  Найпопулярнішою серед споживацької аудиторії була марка NPK 15:15:15 – всього реалізовано 55 тис. тонн. Наступна в рейтингу – NP 12:24, якої продано 24 тис. тонни. До того ж, систематично тривав збут сульфату амонію.

Перспективні шляхи для розвитку має виробництво двоокису титану. У 2016 році вироблено 36,6 тис. тонн цього продукту. Експортна частка реалізації – 86%, відповідно 14% – для українських замовників. Слід зазначити, що тенденція збільшення продажів на вітчизняному ринку посилюється. Основна причина росту обсягів збуту – відсутність альтернативного продукту з нашим співвідношенням ціна-якість.

Найбільш популярною залишається марка R-206 – 33% від загального обсягу продаж. Рентабельність на даній продукції за річними показниками склала 2,6%.

Що стосується ціноутворення, то нині спостерігається ріст цін на двоокис титану. На початку 2017 року в Фінляндії трапилася пожежа на підприємстві з виробництва двоокису титану. Завод мав потужність 130 тис. тонн/рік, покриваючи близько 10% попиту європейського ринку. Донині завод не введено в дію. Дефіцит продукту провокує ріст цін, у тому числі й нашого продукту.

Обсяги виробництва двоокису титану та наявність купоросу дали змогу нарощувати й обсяги реалізації сульфату заліза. З аналізу щорічного збуту, можна відслідкувати тенденцію росту обсягів продажу даної продукції: 2014 р. –

32 тис.тонни, 2015 р. – 35 тис.тонн, 2016р. – 42,5 тис. тонн. Традиційно, близько 80% сульфату заліза застосовується у цементній промисловості для зниження вмісту хрому, у меншій кількості – як компонент при виготовленні кормових добавок. Продукція переважно орієнтована на експорт, основний споживач – Європа.

Продукція сірчанокислотного виробництва – олеум, технічна кислота, ЧДА. Реалізація олеуму призупинена, оскільки єдине підприємство на Україні, яке споживає олеум у серйозних обсягах (виробництво капролактаму на ЧеркасАзоті), донині простоює. Продаж ЧДА тримається на рівні попереднього року – 3,7 тис. тонн. Основний споживач (63% від загального обсягу) – один з виробників  акумуляторів в Україні. Щодо технічної кислоти – то тут спостерігається спад обсягів реалізації. Якщо у 2015 р. вдалося продати 36 тис.тонн ТК, то у 2016 р. – лише 16 тис.тонн. Перепоною стало теж імпортозаміщення – компанії Білорусії завезли на територію України цей продукт за цінами, нижче нашої собівартості.

Для виробництва жовтих залізоокисних пігментів прогнозується повна завантаженість на рік вперед.

Успішним видався проект просування продукту фосфогіпсу. Як результат – у 2016 р. було продано

21,2 тис. тонн фосфогіпсу, отримано 5,7 млн. грн.  Реалізація дозволила не лише отримати додаткові кошти, а й уникнути витрат, пов’язаних з утилізацією даного продукту. Цьогоріч споживачі вже в очікуванні фосфогіпсу сумського виробництва.

IMG_7538