40003, Україна
м. Суми, вул. Харківська, п/в 12
м. Суми, вул. Харківська, п/в 12
Комерційна служба
+38 (0542) 67-42-14
+38 (0542) 67-42-14
Заявку відправлено
Чекайте відповідь!
Спеціально, з нагоди найкрасивішого свята весни – 8-го Березня, ми вам розповімо про жінок, які доводять, що прекрасній половині світу під силу все.
«Не жіноча це справа» – не зрозуміло звідки і коли з’явився цей стереотип, але сучасна жінка руйнує його щодня. Сьогодні важко уявити професію, яка не підвладна жінці. Будувати, водити автомобіль, зупиняти правопорушників жінки навчилися давно, чим створили високу конкуренцію чоловікам. Ми розповімо вам саме про них, про жінок-хіміків, які своєю працею руйнують стереотипи, при цьому залишаючись чарівними й неповторними.
Очолювати колектив – задача з непростих. Нести відповідальність за колектив, бути прикладом, а також уміло розподіляти завдання між працівниками – не кожен зможе. А коли ти жінка, яка мусить керувати суто чоловічим колективом, здавалося б, узагалі нереально. Та наша перша героїня – Тетяна ПАВЛОВА, начальник дільниці РМЦ, доводить зовсім інше. У підпорядкуванні Тетяни Вікторівни знаходяться бригади чоловіків. «Усю свою професійну діяльність я була оточена чоловіками. 12 років пропрацювала зварювальником на заводі ім. Фрунзе, потім – майстром у цеху по виробництву електродів, керувала чоловічим колективом, потім була начальником на котельно-зварювальній дільниці, де також переважно одні чоловіки. Тепер очолюю чоловічий колектив РМЦ», – зазначає Тетяна Вікторівна. Та це й не дивно, бо ще з юності ця дівчина обрала собі такий шлях, вступивши на спеціальність інженер-механік метало ріжучих приладів. Дівчина на факультеті зварювального виробництва – рідкість, але ще студенткою Тетяна довела, що знається на металі не гірше чоловіків. «Узагалі з дитинства знайома з металом. У нас ціла династія зварювальників. Усі процеси знаю від «А» до «Я», усі зварювальні шви, марки електродів, усі нюанси виробництва. Що б не було, як би складно не було, цією професією я живу», – розповіла наша героїня. Тетяна Вікторівна зазначила, не дивлячись на те, що колектив чоловічий, він у неї найкращий: «Скажу чесно, працювати в чоловічому колективі мені подобається. Усі працівники небайдужі, професійні, завжди прислуховуються до думки керівника. І взагалі з чоловіками легше працювати, із ними швидше знаходиш спільну мову, вони не такі емоційні, як ми жінки. А ще вони знають, що робота в мене понад усе. Мої колеги завжди дотримуються головних критеріїв: вчасно, якісно й продуктивно». Тетяна Вікторівна – мудрий наставник, якому довіряє кожен. Завдяки своєму професіоналізму вона змогла стати кращою у своїй справі.
Ще одна наша героїня, Надія ТКАЧЕНКО (електроцех), має одну з найнезвичніших жіночих посад на підприємстві – електромеханік. Надія Станіславівна працює на підприємстві уже більше 30 років, 12 з них – на посаді електромеханіка. Не дивно, що оточує її переважно чоловічий колектив, адже електромеханік – професія не з жіночих. Ви тільки уявіть, треба давати лад реле, дротикам, кабелям, копати траншеї, щось постійно паяти. Тому цю ношу найчастіше звалюють на сильні плечі чоловіків. Та все ж, як показує приклад, жіночі плечі можуть витримати все, навіть таку непросту роботу! Надія Станіславівна не відразу відважилася на таку рідкісну посаду. «Раніше працювала електромонтером, а потім у центрі навчання персоналу освоїла професію – електромеханіка. З обов’язками справляюся. Колектив підтримує. Сама ніколи не працюю, завжди в парі, адже по-іншому виконати роботу ніяк. Така специфіка роботи. Усі мої напарники – чоловіки. Ми довіряємо один одному й підтримуємо, тому й робота у нас ладиться», – зазначає Надія Станіславівна.
Наступні представниці прекрасної частини людства також заслуговують на особливу увагу. Адже кочегарів технологічних печей на нашому підприємстві не так і багато. Любов СМІРНОВА, Ніна ВЯЛКОВА, Любов МУХА, Світлана РЯДЬКО більшу частину трудової біографії присвятили саме цій незвичній роботі. Начальник цеху – Микола ШМАТЧЕНКО зазначає, що жінки відповідають за один із найважливіших процесів виробництва, адже без подання пари важко уявити хоча б день роботи цеху двоокису титану. «Перегріта пара використовується у виробництві двоокису титану ( на завершальній стадії випуску продукції). Відповідальність кочегарів технологічних печей надзвичайно висока. Вони відповідають за підтримання необхідної температури перегрітої пари й тиску, а також запобігання потрапляння конденсату в перегріту пару. Обладнання підвищеної небезпеки. Тому не дивно, що всі працівниці надзвичайно відповідальні, уважні та обізнані. А ще досвідчені, адже більше десятку років присвятили саме роботі на технологічних печах».
Жінки зазначають, що на робочому місці працюють при високих температурах, особливо це відчувається влітку. Той факт, що серед кочегарів немає жодного чоловіка доводить, що жінці підвладна будь-яка професія. Головне – прагнути до самовдосконалення.
Минули часи, коли була відмінність між цінністю чоловічої та жіночої праці. Сьогодні суспільство дозволяє людині виконувати будь-яку роботу. А роботодавець цінує працівника за його старанність, професіоналізм та майстерність, не залежно – жінка це чи чоловік! Любіть свою роботу та прагніть стати кращими в ній.