Чернігівщина: шляхетні палаци, мальовничі пейзажі та козацький колорит
› Новини › Чернігівщина: шляхетні палаци, мальовничі пейзажі та козацький колорит
Ми продовжуємо тревел-рубрику, започатковану в попередньому номері газети. Цього разу розповімо вам про особливі місця Чернігівщини. Неповторні літні вихідні там провели начальник ВСС Олена КАЛЬЧЕНКО з родиною та компанією друзів-хіміків. Вони відвідали дендропарк «Тростянець», історико-культурний заповідник «Качанівка» та етнопоселення «Соколиний хутір». Про враження та топ-цікавинки вищезгаданих місць читайте далі.
Ландшафтний парк «Тростянець»
- Нащадок гетьманського роду Іван Скоропадський зробив важливою справою свого життя – створення унікального парку.
- Загальна площа – 204,7 га, засаджена як деревами місцевих порід, так і екзотичними рослинами.
- Проєкт парку розробляли відомі майстри брати Євстигнєєви, а з 1857 р. над створенням парку працював уродженець Ельзасу Карл Данилович Шлінглоф, вчений-садівник, який і став садівником Тростянця.
- Струмок Тростянець використаний для створення системи ставків. Шляхом поглиблення балок і насипання гребель утворили Великий став. Він розділив парк посередині з півночі на південь і став його композиційною віссю. З різних боків біля ставу пролягли два менші за розмірами – Лебединий і Куциха, з якими загальна водна поверхня парку перевищила 10 га.
- Парк часто називають міні-Швейцарією, оскільки там створено гірський рельєф із загостреними вершинами, що нагадують профіль Альп. Насипані високі кургани — «гори» (деякі з них Сторожова, Дідова, Ротонда, Мохната) сягають понад 30 метрів.
Качанівський парк
- Садиба у Качанівці з розкішним палацом у романтичному стилі вважається однією з найдавніших пам’яток в Україні, яка комплексно збереглася з кінця XVIII – поч. XX ст. до наших днів. Заснована графом П. Рум’янцевим-Задунайським. Добудована у 1808- 1824 роках за нових власників – українського поміщика Григорія Почеки і його дружини Параски Андріївни (за першим шлюбом Тарновської).
- Мальовничий оазис приваблював кращих представників творчої інтелігенції. Тут бували і творили Тарас Шевченко, Микола Гоголь, Марко Вовчок, Михайло Глінка, Микола Маркевич, Михайло Врубель, Василь Штернберг, Ілля Рєпін та багато інших знаменитих на весь світ митців.
- Садиба допомогла Іллі Рєпіну створити його найвідомішу картину «Запорожці пишуть листа турецькому султанові», саме тут створювався цей шедевр.
- Молодший Тарновський мав найбільшу колекцію козацьких реліквій, зброї та обладунків, а також особисті речі відомих гостей палацу, які йому дарували. Зібрання вважається безцінним музеєм раритетів. Збережені після революції речі із колекції були передані до Чернігівського історичного музею.
- Останніми господарями садиби протягом 1914- 1918 років була старша донька «цукрового короля» Павла Харитоненка Олена та її чоловік Михайло Олів. За історичними свідченнями очевидців, в день їхнього весілля вся алея від палацу до садибної церкви протяжністю 500 метрів була всипана цукром як символ майбутнього солодкого життя молодят.
Оазис зеленого туризму «Соколиний хутір»
Козацьким колоритом наповнена агросадиба «Соколиний хутір», що знаходиться на березі річки Смож в с. Петрушівка, недалеко від палацово-паркового комплексу «Качанівка». Ці землі колись належали Івану Мазепі, нині там проводяться екскурсії з показом зброї козацької доби та елементами вправ, діють етнографічні музеї, кінно-трюковий театр, проходять різноманітні майстер-класи, патріотичні молодіжні табори тощо.