40003, Україна
м. Суми, вул. Харківська, п/в 12
м. Суми, вул. Харківська, п/в 12
Комерційна служба
+38 (0542) 67-42-14
+38 (0542) 67-42-14
Заявку відправлено
Чекайте відповідь!
15 січня 1971 року – дата, що увійшла в історію колективу сумських хіміків. Закінчено пуско-налагоджувальні роботи на сірчанокислотному комплексі й вироблено першу кислоту. Ми підготували ювілейний репортаж про історичні трансформації ключового виробництва ПАТ «СУМИХІМПРОМ».
З чого все починалося…
Згідно нормативів на будівництво такого масштабного виробничого комплексу відводилося 33 місяці. Будівельники тресту «Сумхімбуд» впоралися з поставленим завданням за рекордні майже 24 місяці. Спогади начальника комбінату «Сумпромбуд» Ю.О. ЄФІМЦЕВА
– Менш, ніж за два роки треба було освоїти 15 мільйонів карбованців. Виконано 100 тисяч кубометрів земляних робіт, вкладено понад 20 тисяч кубометрів монолітного і збірного бетону, змонтовано 7 тисяч кубометрів збірних залізобетонних та 7,5 тисяч тонн металевих конструкцій, установлено тисячі тонн обладнання, десятки кілометрів трубопроводів. Здати об’єкт в рекордні строки вдалося завдяки дієвому плануванню та прогресивним методам контролю. Важливу роль відіграв сітьовий графік, який дисциплінував, а головне – звичайно ж, люди, відмінні кадри робітників та спеціалістів. Так, наприклад напередодні пуску бригадир СУ-14 доповів: «Здав вісім тисяч стиків трубопроводів – і жодної течі». І ось від такого відповідального підходу на роботі на кожній виробничій ділянці і залежав успішний спільний фінальний результат.
Проектна потужність новозбудованого цеху становила 300 тис. тон сірчаної кислоти на рік. За сировину слугував колчедан сірчаний. Через деякий час цех реконструювали та перевели на іншу сировинну базу – комову сірку. Останні понад 30 років у виробництві застосовується рідка сірка, яка продемонструвала найоптимальніші показники у технологічному процесі.
Стратегічні реконструкції
З моменту пуску цеху виробничники аналізували та удосконалювали технологію, проводили сотні дослідів, спрямованих на покращення якості продукції та збільшення виробничих потужностей. Через кілька років після введення в дію сірчанокислотного виробництва, ухвалено рішення створити дві технологічні системи, потужністю кожна по 180 тис.тон/ рік. В такому навантаженні цехи працювали до 1995 року, після чого одну систему законсервували.
У 1988 році відбулася реконструкція пічного відділення. Відбулася заміна котлів, що працювали на комовій сірці, на котлопічні агрегати, які й зараз в дії. Також проведено реконструкцію установки з уловлювання хвостових газів для покращення екологічного аспекту виробничого процесу.
У 2006 році проведена реконструкція контактно-компресорного відділення з повною заміною технологічних схем, що дало змогу збільшити обсяги виробництва сірчаної кислоти і довести потужність цеху до показника понад 200 тис.тон /рік.
Упродовж піввікової епохи цеху систематично проводилися капітальні ремонти з заміною основного устаткування – башти, збірники, котлопічні агрегати, бризкоуловлювачі тощо.
З 2006-2007 років почали застосовувати насоси MUNSCH на промивному відділенні та кислотопроводи з поліпропілену й броньовані фторпластом, що дозволило цеху працювати стабільно, без вимушених зупинок на ремонт. Раніше, як насоси так і чугунні кислотопроводи з фланцевими з’єднаннями вимагали частої заміни в умовах експлуатації в специфічному хімічному середовищі.
Керівники цеху за 50-річну історію:
1971-1974 рр. – Анатолій Михайлович ФАДЄЄВ
1974-1978 рр. – Володимир Григорович МАРТИНЕНКО
1978-1996 рр. – Віталій Олександрович ФЕДОСЕНКО
Заслужений працівник промисловості України (1995р.)
1996 -2008 рр. – Сергій Вікторович ГЛІНКІН
Заслужений працівник промисловості України (2004р.)
2008р.-донині – Петро Миколайович ЗАБАРА
Цінний подарунок УСПП (2010 р.),
Подяка Кабінету Міністрів України (2017р),
Знак Пошани «За заслуги перед хімічною галуззю» (2019р).
Виробничі обсяги
Сірчанокислотне виробництво пережило кілька етапів об’єднання цехів і відокремлення. У 2008 році ОЦСК-1 розділився на СКЦ-5 та СКЦ- 4. За піввікову історію цеху вироблено понад 15 млн.тон сірчаної кислоти для внутрішнього користування та продажу. А за останні 12,5 років самостійного функціонування СКЦ-4 випустив 2,2 млн. тон продукції. В середньому виробнича завантаженість цеху становить 170 тис.тон/ рік. Найпродуктивніше СКЦ-4 працював у 2011 році – вироблено 208 тис.тон продукції, а у 2019 р. дещо менше – 200 тис.тон. Найбільш невдалим для СКЦ-4 був 2016 рік, коли темп виробництва впав до 118 тис.тон/рік.
Сподіваємося, цьогоріч показник інтенсивності праці теж здійметься до рекордних позначок.
Сила колективу
Від компетентності персоналу, атмосфери в колективі залежить багато – вміння ефективно взаємодіяти, підтримувати одне одного, спрямовувати спільні зусилля на технологічні удосконалення. За час існування сірчанокислотного виробництва вдалося реалізувати десятки раціоналізаторських пропозицій працівників цеху, що сприяло покращенню якості продукції, економічному ефекту і т.п.
Нині у цеху працює 123 чоловіки, 32 зі стажем роботи до 5 років. Решта працівників трудяться в СКЦ-4 більше 10, 20, а деякі і понад 30 років.
Багато й сімейних історій у сірчанокислотному виробництві. Так, у цеху працюють родинами – чоловік та дружина, мати й донька чи син. Ось неповний перелік «сірчанокислотних династій»: подружжя Віталій СТЕЦЕНКО та Людмила ЗАЙЦЕВА (майстер з ремонту та апаратник), їх син Максим ЗАЙЦЕВ (слюсар-ремонтник), Юрій та Валентина ЛИСЕНКИ (апаратники СКЦ-4 і СКЦ-5) та їх син Денис (слюсар КВПіА), Людмила БЄЛІКОВА та її донька Яна ДОВГОПОЛОВА (апаратники), Олександр ПОСКРИПКО і його син Євген (апаратник й електромонтер), Катерина РОМАНЮК (машиніст насосних установок), її син Валерій (заступник начальника) та його дружина Віталіна (табельник СКЦ-5), Тетяна РЕШЕТНИК та її син Богдан (апаратники), Світлана САЄНКО (машиніст насосних установок) та її син Богдан ФЕСЕНКО (апаратник), Олександр та Юлія ЗИМІНИ (апаратники).
У колективі СКЦ-4 дванадцять працівників носять звання «Заслужений ветеран праці ПАТ «Сумихімпром» і 23 – «Ветеран праці ПАТ «Сумихімпром». Серед нагороджених державними відзнаками: слюсар-ремонтник Олександр МЕША (Грамота Верховної Ради України), апаратник Віктор ТКАЧЕНКО (Знак Пошани «За заслуги перед хімічною галуззю»), заступник начальника цеху Василь СИМОНЕНКО (ГрамотаВерховної Ради України).
Адміністрація, профспілковий колектив та колеги по підприємству вітають колектив СКЦ -4 і бажають невпинного руху вперед, щедрих виробничих досягнень і натхненних перспектив. Нехай надійними супутниками завжди будуть мир, міцне здоров’я, оптимізм, взаєморозуміння та добробут!
Робоча нарада начальника СКЦ №4 Петра ЗАБАРИ та його заступників Валерія РОМАНЮКА і Василя СИМОНЕНКА
Зміна «В» на чолі з майстром зміни Ігорем ПРОСЯНИКОМ
стала до роботи у знаковий день – 15 січня та відкрила 51-у сторінку літопису виробництва СКЦ №4